Нові «старі» обличчя місцевих рад: зрада чи перемога?
25 жовтня 2015 року відбулись місцеві вибори. Вони стали останніми у виборчому циклі, який почався достроковими виборами президента у травні 2014 року.
У порівнянні із місцевими виборами 2010, виборчий процес 2015 відрізнявся двома обставинами. Перше – напередодні його початку відбулась зміна виборчого законодавства, яка передбачила запровадження пропорційної виборчої системи з територіальними виборчими округами у частині виборів депутатів обласних, районних та міських рад. Друге – процеси, що відбулись у політичному середовищі країни за останні два роки, значно змінили пропозицію на ринку партійних проектів. Політичні партії, які у 2010 році сумарно здобули 40% усіх представницьких мандатів у місцевих радах – Партія Регіонів, Комуністична Партія України, Соціалістична Партія України, «Наша Україна», «Фронт Змін» – в силу різних обставин не брали участі в останній виборчій кампанії. Натомість, такі політичні сили як «Блок Петра Порошенка «Солідарність», «Наш Край», «Опозиційний Блок», Радикальна партія Олега Ляшка, «УКРОП», «Об’єднання «Самопоміч», які опинились у першій десятці за кількістю здобутих мандатів, вперше змагались на місцевих виборах.
Моніторингово-аналітична група «ЦИФРА» дослідила те, як остання виборча кампанія змінила політичний ландшафт на місцях. На основі результатів виборів до районних рад, а також моніторингу процесу обрання голів районних рад, ми дослідили:
- які політичні сили і як масштабно представлені сьогодні у місцевих радах;
- наскільки оновились місцеві ради після виборів;
- яким політичним силам вдалось консолідувати навколо себе більшості у місцевих радах.
Участь у виборах до 462 районних рад взяла 81 політична партія, номінувавши загалом 97 102 кандидати у депутати районних рад. В результаті від 69 партій до районних рад було обрано 15 052 депутати. Найбільше представницьких мандатів здобули «Блок Петра Порошенка «Солідарність» (3 228), ВО «Батьківщина» (2 562), «Опозиційний Блок» (1 331), Радикальна партія Олега Ляшка (1 266), Аграрна Партія України (1 103), «Наш Край» (914), УКРОП (776), Відродження (659), Свобода (634). Загалом ці політичні партії представлені у районних радах 12 743 депутатами, що становить 84,6% від загальної кількості мандатів.
Лідером за кількістю районів, у яких партія здобула найбільшу підтримку виборців, є «Блок Петра Порошенка «Солідарність» (173). Зі значним відривом за БПП слідують ВО «Батьківщина» (63), «Опозиційний Блок» (59) та Аграрна Партія України (42).
На інтерактивній карті зображені усі політичні партії, які набрали найбільшу кількість голосів виборців у кожному з районів. Також відображені партії, які посіли друге і третє місця за результатами виборів у кожному з районів. Для перегляду використовуйте меню у верхньому лівому куті екрана.
Із 97 102 кандидатів, що претендували на депутатство, 10 733 перемагали на виборах до районних рад у 2010 році. За поновлення представницького мандата змагався кожен дев’ятий кандидат.
За результатами виборів майже кожен третій депутат був депутатом однієї з районних рад попереднього скликання (4 597 із 15 052). На інтерактивній карті відображена кількість таких депутатів у кожній районній раді. Для перегляду виберіть в меню над інтерактивною картою розділ «Депутати 2010-2015».
Дві згаданих вище обставини – оновлення партійних брендів на виборах 2015 року, а також відносно значна кількість депутатів, які обирались до райрад попереднього скликання – актуалізували питання сьогоднішньої політичної приналежності таких депутатів у порівнянні із 2010 роком.
- 2010 рік
- 2015 рік
Очевидною видавалась гіпотеза: депутати, які у минулому були у Батьківщині – повинні були переобратись від Батьківщини; Народного Фронту – від БПП, Батьківщини та ін.; Партії Регіонів – від Опозиційного Блоку, Нашого Краю, Аграрної Партії України, «Відродження» та інших дрібніших регіональних партійних проектів.
Деякі очікування справдились. Так, 625 депутатів, які обирались у райради у 2010 році від Батьківщини, поновили свої мандати від цієї політичної сили і у 2015 році. 336 колишніх регіоналів переобрались від «Опозиційного Блоку», 229 – від Аграрної Партії України, 205 – «Нашого Краю», 138 – «Відродження».
Натомість, неочікуваним виявився рівень присутності колишніх номінантів Партії Регіонів у БПП «Солідарність»: кожен десятий депутат БПП у 2010 році обирався в райраду від Партії Регіонів (330 з 3 228). Цей показник перевищує загальну кількість колишніх депутатів від «Нашої України» (105) і «Фронту Змін» (98), які на цьогорічних виборах балотувались від БПП. 73 колишніх депутати-регіонали було виявлено у райрадах серед представників «Батьківщини». Загалом, більше третини серед усіх новообраних депутатів у 2010 році номінувались і вигравали вибори під прапором Партії Регіонів (1 668 з 4 597).
Географічний розподіл колишніх регіоналів у новообраних районних радах відображено на інтерактивній карті. Для перегляду використовуйте розділ меню «Депутати Партії Регіонів 2010» у верхньому лівому куті екрану (над інтерактивною картою). Прогнозовано, їхня кількість збільшується із Заходу на Схід.
Протягом двох місяців після виборів районні ради обирали своє керівництво. У більшості випадків вибори голів та заступників районних рад відбувався без серйозних проблем і конфліктів. На момент завершення опрацювання даних голови рад були обрані у 459 районах. У Криму, деяких районах Донецької та Луганської областей з огляду на не проведення там виборів, голови районних рад не обирались. Також у двох районах Луганської області – Новоайдарському і Станично-Луганському – відповідні територіальні виборчі комісії прийняли рішення про те, що вибори депутатів районних рад не відбулися. Відповідно, ці райони також не могли обрати голів райрад.
Головами районних рад стали представники 35 політичних партій. Найбільшу кількість посад – 178 – одержав БПП «Солідарність». Представники «Батьківщини» очолили 58 рад, Аграрної Партії України – 46, «Опозиційного Блоку» – 31, «Відродження» – 26, «Нашого Краю» – 25, Радикальної Партії Олега Ляшка – 14, УКРОПу – 12, «Свободи» – 10. Загалом кількісний розподіл голів райрад між політичними партіям, окрім «Опозиційного Блоку», відповідає кількості районів, у яких відповідні партії набрали найбільшу кількість виборців. У випадку «ОБ» його представники здобули 31 посаду голови районної ради при показнику перемог у 59 районах.
На інтерактивній карті у розділі «Політична афіліація голів районних рад» відображено географію розподілу голів райрад в залежності від їхньої партійної приналежності. Візуалізація дозволяє побачити, у яких районах політичним партіям, що здобули найбільшу підтримку виборців, вдалось конвертувати її у політичний контроль над відповідними радами.
Серед новопризначених голів районних рад 230 обирались депутатами відповідних рад у 2010 році. Найбільше таких голів у БПП «Солідарність» – 72, «Батьківщині» – 34, Аграрній Партії України – 28.
Серед голів райрад із досвідом представництва у радах попереднього скликання найбільше колишніх регіоналів. Загальна їх кількість – 92 з 230. На другому місті – представники «Батьківщини» із 41 головою районної ради, які перемагали на виборах 2010 року. Від Народної Партії та «Нашої України» – 24 і 18 відповідно.
Вибори 2010 року
Вибори 2015 року
Результати виборів районних рад та результати обрання їхніх голів дають підстави зробити декілька висновків.
Перше, 66% новообраних не були депутатами попереднього скликання районних рад. Це дозволяє говорити про значне персональне оновлення депутатського корпусу райрад. Однак, навряд чи можна говорити про повне «перезавантаження» рад відповідного рівня.
Друге, з усіх депутатів попередньої каденції найвищий рівень поновлення мандатів у колишніх представників Партії Регіонів. Колишні регіонали у тій чи іншій мірі присутні у абсолютній більшості списків політичних партій, які здобули представництво у районних радах. Результати аналізу демонструють, що на другому місці за кількістю екс-регіоналів після «Опозиційного Блоку» є БПП «Солідарність». Відсутність широкої громадської дискусії щодо цього питання перед місцевими виборами і, власне, результати виборів значною мірою нівелюють люстраційну риторику, якою активно послуговується ряд провладних партій.
Третє, залучення значного числа представників політичних партій, лояльних до минулого режиму – Партії Регіонів, «Сильної України», Комуністичної партії України – створює декілька прихованих ризиків. В першу чергу для тих політичних партій, які надали таким депутатам «політичний притулок». Актуалізується питання лояльності таких політичних неофітів і їхньої готовності інтегруватись у нові політичні партії і проекти. Це може призвести до внутріпартійних конфліктів і напруги всередині партій.
Четверте, результати обрання голів районних рад демонструють, що більше половини новообраних голів обирались до райрад попереднього скликання. 90 сьогоднішніх голів районних рад п’ять років тому перемагали як представники Партії Регіонів.
П’яте, за результатами виборів депутатів і обрання голів районних рад можна говорити про появу декількох політичних сил без представництва на центральному рівні, однак, досить суттєвою присутністю на місцевому рівні. Така присутність може бути використана ними для подальшого нарощування політичного впливу.