Вибори абсурду. Казус Львівщини

За традицією місцеві вибори на Львівщині не відбуваються без пригод. У 2010 році до участі у чергових місцевих виборах не допустили “Батьківщину”. Сьогодні ж проміжні вибори депутатів Львівської обласної ради в одномандатних виборчих округах ризикують не відбутись вчасно. А подекуди – відбутись без участі Львівської обласної виборчої комісії (ЛОВК).

Почнемо з хронології.

Після минулорічних парламентських виборів Львівська обласна рада залишилась без семи депутатів, обраних в одномандатних округах. Відповідно, обласний виборчком 3 грудня 2012 року приймає постанову про призначення проміжних виборів депутатів Львівської облради.

Одночасно комісія приймає постанову щодо обсягів фінансування видатків на реалізацію заходів, пов’язаних з підготовкою та проведенням цих проміжних виборів.

Ціна питання – 7 086 000 гривень. Особливістю проведення проміжних виборів є те, що згідно статті 60 закону “Про вибори депутатів АРК Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів” такі вибори проводяться за рахунок коштів відповідних місцевих бюджетів.

4 грудня 2012 року голова Львівського облвиборчкому Микола Щур звертається до голів Львівської облради та облдержадміністрації з проханням “у найкоротший термін забезпечити фінансування заходів, пов’язаних з підготовкою та проведенням проміжних виборів до ЛОР”.

7 грудня 2012 року обласна рада повідомляє про відсутність коштів в обласному бюджеті для проведення проміжних виборів.

Того ж дня голова облради звертається до ЦВК з проханням вирішити питання щодо виділення бюджетних асигнувань для організації виборчого процесу. На що ЦВК відповідає однозначно: “Проміжні вибори депутатів ЛОР проводяться за рахунок коштів обласного бюджету. Водночас фінансування видатків на реалізацію заходів, пов’язаних з підготовкою та проведенням проміжних виборів, з інших джерел законом не передбачено”.

Незважаючи на це, 28 грудня 2012 року обласна рада приймає бюджет на 2013 рік, в якому не передбачає коштів на фінансування проміжних виборів.

У свою чергу голова ЛОВК також звертається до ЦВК за роз’ясненням того, “які юридичні дії в такому випадку – відсутність фінансування, повинна здійснити ЛОВК для забезпечення проведення проміжних виборів депутатів або призупинення виборчого процесу до моменту виділення необхідних коштів?”.

У своїй відповіді ЦВК вказує на можливість “оскарження до суду рішення, дії чи бездіяльності, що стосуються виборчого процесу, зокрема, органу державної влади, органу місцевого самоврядування”.

17 січня 2013 року Львівська обласна виборча комісія підготувала і оприлюднила адміністративний позов щодо бездіяльності Львівської облдержадміністрації.

Суду вдалось уникнути завдяки особистій обіцянці голови ЛОДА у найкоротші строки відшукати фінансування на проміжні вибори. Станом на сьогодні питання грошей на перевибори залишається відкритим.

Для Львівщини це є ще одним неприємним прецедентом, пов’язаним із виборами.

Прецедентом, який окрім правової має ще й політичну складову.

23 листопада минулого року Львівська обласна рада достроково припинила повноваження голови ЛОР свободівця Олега Панькевича. За рішення проголосувало 89 депутатів.

Також у цей день достроково припинили повноваження ще 10 депутатів, шестеро з яких стали депутатами ВРУ по мажоритарці. За це рішення проголосувало 90 депутатів.

Таким чином, депутати ЛОР – в першу чергу депутати “Свободи” та “Фронту змін” – голосуючи за ці рішення, не могли не знати і не розуміти, що у відповідних округах повинні відбутись перевибори.

І фінансуватись ці перевибори повинні з обласного бюджету – згідно закону, за яким усі ці депутати обирались у 2010 році. В тому числі і голова бюджетної комісії ЛОР свободівець Ярослав Качмарик, який на одному з ефірів відверто заявив, що “вийнявши 7 086 000 з обласного бюджету – це означає, що з кожного виборця – їх є трохи менше 1000 000 – ми виймаємо 8 гривень”.

Розвиваючи свій аргумент, Качмарик йде ще далі: “Яка думка громади, коли запитати скільки коштують вибори для обласного бюджету? Якщо хтось каже, що вона є абсолютно позитивна – хай буде так. Але я думаю, що не завжди”.

Позиція “Свободи” є зрозумілою – важко буде пояснювати виборцям, навіщо витрачати більше семи мільйонів гривень на перевибори якихось семи депутатів. Але це вже площина не стільки фінансів, скільки принципів і пріоритетів.

У будь-якому разі “Свобода” дала цілком обґрунтовані підстави опонентам звинуватити її у популізмі. Популізмі не абстрактному, а конкретному, який вимірюється визначеною грошовою сумою.

Епопея із перевиборами на Львівщині розглядалась виключно у площині відсутності фінансування та пошуку винних у цьому.

Станом на кінець минулого тижня події почали розгортатись у зовсім іншому руслі.

16 січня 2013 року Львівська міська та Сколівська районна виборчі комісії на своїх засіданнях приймають постанови про виготовлення бюлетенів з проміжних виборів депутатів Львівської обласної ради 27 січня 2013 року.

У цій ситуації звертають на себе увагу два “співпадіння”: постанови Львівської міської та Сколівської районної виборчих комісій приймаються в один день, а підприємством-виготовлювачем бюлетенів затверджується одна й та сама фірма – “Інтерконтиненталь-Україна”.

Більше того, якщо Львівський міськвиборчком оприлюднив свою постанову, то відповідна постанова Сколівського райвиборчкому – таємниця за сімома замками. Її копію голова Сколівської комісії Оксана Билинь не надала ані голові ЛОВК, ані кандидату в депутати по округу, ані представникам моніторингово-аналітичної групи “Цифра”.

Так само, як і відмовила у наданні усіх інших супровідних документів, що стосувалися замовлення, виготовлення і одержання бюлетенів.

Після того, як у ЗМІ з’явилась інформація про доставку бюлетенів до комісій, представники МАГ “Цифра” відвідали Сколе з тим, щоб переконатись чи дійсно це так.

Єдиним доказом того, що бюлетені комісією все ж таки одержано, є свідчення правоохоронця, який знаходився у приміщенні комісії і на камеру підтвердив, що охороняє виборчі бюлетені.

Чи варто було сподіватись більшого, якщо підтвердити наявність бюлетенів не змогла навіть голова комісії?

Так чи інакше, але 21 січня Львівська обласна виборча комісія приймає постанову, якою скасовує відповідні постанови Львівської міської та Сколівської районної виборчих комісій, адже єдиним уповноваженим органом, що затверджує текст виборчого бюлетеня та забезпечує виготовлення виборчих бюлетенів у цьому випадку є Львівська обласна виборча комісія.

22 січня голова ЛОВК Микола Щур звертається до Львівської обласної прокуратури з проханням провести перевірку дотримання чинного виборчого та бюджетного законодавства згаданими виборчими комісіями.

24 січня 2013 року Львівська обласна виборча комісія приймає Постанову про неможливість проведення голосування у день проміжних виборів депутатів Львівської обласної ради 27 січня 2013 року.

У сухому залишку – провал перевиборів, спроба організації деякими комісіями “паралельних” виборчих процесів і абсолютне ігнорування проблеми тими, хто мав би у числі перших шукати шляхи виходу із ситуації.

У кращому випадку Львівська обласна рада, адміністрація, місцеві політики виставили Львівщину на посміховисько. У гіршому – з їхньої мовчазної згоди область знову використали як полігон для відпрацювання певних політичних технологій.

Технологій, які можуть боляче зрекошетити уже найближчим часом.

Назар Бойко, керівник Моніторингово-аналітичної групи “Цифра”