Основними функціями Верховної Ради України є законодавча та функція парламентського контролю. Одним із інструментів парламентського контролю є депутатський запит. Згідно Закону України «Про статус народного депутата України» депутатський запит – це вимога народного депутата, народних депутатів чи комітету Верховної Ради України, яка заявляється на сесії Верховної Ради України до Президента України, до органів Верховної Ради України, до Кабінету Міністрів України, до керівників інших органів державної влади та органів місцевого самворядування, а також до керівників підприємств, установ і організацій, розташованих на території України, незалежно від їх підпорядкування і форм власності, дати офіційну відповідь з питань, віднесених до їх компетенції.
Користуючись офіційними джерелами, моніторингово-аналітична група «Цифра» агрегує, обробляє і аналізує кількісні дані, які стосуються депутатських запитів. Метою моніторингу є спроба встановити, яким чином цей інструмент контролю використовується народними депутатами України, депутатськими фракціями, групами депутатів, комітетами, а також індикатором яких політичних процесів він може виступати.
Частина дослідження, яке стосується депутатських запитів, поданих протягом десяти сесій Верховної Ради України VI демократичного скликання, містить наступну статистичну інформацію:
– загальну кількість депутатських запитів у сесійному розрізі, що дозволяє побачити піки активності протягом кожної сесії;
– загальну кількість депутатських запитів у сесійно-фракційному розрізі, що дозволяє побачити, які фракції протягом яких сесій були найбільш активними у подачі запитів;
– до яких інституцій найчастіше звертались депутати із запитами;
– рейтинг областей Уураїни, проблеми і питання яких знайшли відповідно найбільше і найменше відображення у депутатських запитах;
– яким чином відбувся розподіл депутатських запитів за проблематикою;
– яким чином відбувся розподіл депутатських запитів за функціональною приналежністю – контролюючі, представницькі, змішані;
– як реалізується депутатами можливість подачі колективних депутатських запитів – як внутріфракційних, так і міжфракційних;
– які особливості подання депутатських запитів у розрізі влада / опозиція;
– рейтинг депутатів, які подали відповідно найбільше і найменше депутатських запитів;
– інше
Результати дослідження візуалізуються у спосіб, який допомагає максимально зрозуміло донести інформацію як до представників експертних і аналітичних кіл, так і до усіх, хто цікавиться питаннями вітчизняного парламентаризму і політики загалом.
Графік відображає загальний показник кількості депутатських запитів (вісь ордината) у залежності від парламентської сесії (вісь абсциса). Піку активності у внесенні депутатських запитів було досягнуто протягом 7-ої сесії (вересень 2010 – січень 2011 р.р.). На нашу думку, це можна пояснити місцевими виборами, які по часу припали саме на цей період.
Графік демонструє активність депутатів у внесенні запитів в залежності від їх фракційної приналежності у парламенті. Депутати фракції Партії Регіонів були найактивнішими протягом 3, 7, 8, 9 сесій; фракції Блоку Юлії Тимошенко – протягом 3 і 7 сесій; фракції НУНС, фракції КПУ, фракції Блоку Литвина – протягом 7 сесії; фракції Реформи за майбутнє – протягом 8 сесії.
Графік відображає співвідношення кількості депутатських запитів, внесених депутатами з провладних (БЮТ, НУНС) та опозиційних (ПР, КПУ, БЛ) фракцій. Дані свідчать, що протягом перших 5-ти сесій опозиційні депутати внесли більше запитів, ніж провладні.
Графік демонструє співвідношення кількості депутатських запитів, внесених депутатами з провладних (ПР, КПУ, БЛ, РЗМ) та опозиційних (БЮТ, НУНС) фракцій. Дані свідчать, що протягом останніх 5-ти сесій провладні депутати внесли більше запитів, ніж опозиційні.
Інфографіка наводить показники щодо загальної кількості депутатських запитів, поданих депутатами кожної парламентської фракції, кількості продубльованих депутатських запитів (коли один і той самий депутатський запит одночасно вноситься до декількох інституцій) і колективних депутатських запитів (коли один і той самий депутатський запит одночасно вноситься двома або бліьше народними депутатами). А також кількість унікальних проблем, відображених у текстах депутатських запитів. До прикладу, депутати фракції Партії Регіонів внесли загалом 2844 депутатських запити. З цієї кількості 1604 запитів є колективними, 1232 – продубльованими. Загалом у 2844 запитах сформульовано і відображено 703 унікальні проблеми. У даному контексті звертають на себе увагу показники депутатів із фракцій КПУ та Блоку Литвина, які у порівнянні із колегами із фракцій ПР та НУНС – набігіто чисельніших – сформулювали у своїх запитах більше унікальних проблем.
Інфографіка відображає, враховуючи стилістику та особливості формулювання депутатських запитів, їх розподіл на репрезентуючі, контролюючі та змішані. Згідно законодавства, депутатський запит є інструментом контролю, однак значан кількість запитів не стільки відображають контроль, скільки репрезентують певні інтереси – окремих громадян, місцевих громад, приватних організацій та установ тощо. Також значана кількість депутатських запитів сформульовані таким чином, що містять в собі як елементи контролю, так і репрезентації.
Графік відображає співвідношення між депутатськими запитами, які носять соціальне та політичне спрямування. На загал соціальних депутатських запитів було внесено у 12 разів більше, ніж соціальних.
Інфографіка демонструє кількісно-регоінальний вимір проблем, які сформульовано у депутатських запитах. Очевидно, що існує суттєвий диспаритет у представлені проблем регіонів, які знайшли своє відображення у депутатських запитах. Так, місто Київ та Київська область найбільше представлені у запитах. Достатньо представленими є також Одеська, Чернігівська, Львівська області. Найменше у депутатських запитах відображено проблем, які стосувались Сумської, Херсонської, Вінницької, Закарпатської, Хмельницької областей. На нашу думку, найвищий показник по Києву та Київській області можна пояснити фактом фізичної локалізації народних депутатів у столиці та області.
Інфографіка наводить показники регіонально-фракційного виміру активності народних депутатів у внесенні запитів. Можна прослідкувати, проблеми яких областей були відображені та сформульовані у запитах депутатів тієї чи іншої фракції. Звертають на себе показники щодо Чернігівської області, левову частку запитів щодо якої було подано депутатами фракції Партії Регіонів (415 із 494). Депутати фракції БЮТ найактивніше діяли щодо Київської, міста Києва, Львівської та Одеської областей. НУНС – Київської, Львівської та Одеської областей. КПУ – Одеської та Полтавської областей. Блоку Литвина – щодо міста Києва, Киїівської та Рівненської областей.
Інфографіка демонструє перші п’ятірки депутатів по фракціях, які внесли найбільшу кількість запитів.
Інфографіка наводить у порядку спадання 10 депутатів, які внесли найбільшу кількість депутатських запитів. Серед них – 3 депутати з фракції Партії Регіонів, 1 – з фракції БЮТ, 2 – з фракції НУНС, 3 – з фракції КПУ, 1 – з фракції Блоку Литвина.
Графік наводить перелік депутатів по фракціях, які за 10 сесій проявляли найменшу активність у внесенні депутатських запитів. Найбільше таких депутатів виявилось у ПР – 137 та БЮТ – 62. Загалом у всіх парламентських фракціях 239 депутатів подали від 0 до 5 запитів.
Графік наводить показники щодо інституцій, до яких направлялись запити депутатами з усіх фракцій. Найбільша кількість запитів направлялась до Генеральної Прокуратури України, Кабінету Міністрів України та Міністерств. Загалом депутатські запити направлялись більш ніж до 200 інституцій включаючи загальнодержавні та місцеві.
Графік демонструє варіанти умовних коаліцій депутатів, що подавали спільні колективні депутатські запити. Різноманітність цих умовних коаліцій свідчить про співпрацю між депутатами на особистісному рівні, на рівні фракцій чи комітетів у внесенні депутатських запитів.
Графік відображає кількість внесених депутатських запитів за статевим розподілом. Загалом чоловіки та жінки в середньому проявляли однакову активність у поданні запитів.