Станом на 25 березня коронавірус поставив на паузу виборчі процеси у більш ніж тридцяти країнах. Перенесено президентські вибори в Болівії та на Північному Кіпрі, парламентські вибори в Північній Македонії, Сербії та на Шрі-Ланці, місцеві вибори у Великобританії, Парагваї, Нігерії. Вчасно не відбудуться заплановані референдуми у Аргентині, Чилі, Італії, Росії, Швейцарії. Одні країни визначились із новими датами виборів, інші – відклали вибори на невизначений термін.
Наймасштабніше коронавірус зачепив вибори у США. Він перервав сезон праймеріз – внутрішньопартійних виборів, на яких кандидати від Демокартичної партії змагаються за партійну номінацію на президеньських виборах. Останні праймеріз відбулись в Арізоні, Флориді та Іллінойсі 17 березня. Решта штатів “посунули” дати на декілька місяців від запланованих. Ці рішення диктуються вимогою соціального дистанціювання при COVID-19. Щоб виборці масово не контакутвали між собою та членами виборчих комісій і, тим самим, не заражались/поширювали вірус.
Перенесені праймеріз, природно, актуалізували інше питання – що робити з президентськими виборами, які мають вібдутись 3 листопада 2020 року? Чи проводити їх, якщо пандемія не піде на спад? І, якщо проводити, то у який спосіб?
Варто нагадати, що американці жодного разу не відміняли і навіть не переносили федеральні вибори. Як зауважує професор політології Університету Західної Вірджинії Патрік Хікі, “від початку цієї країни, вже майже двісті п’ятдесят років, у часи війни і миру, ми завжди проводили вибори вчасно”. Щоб традиція не перервалсь, американці вже сьогодні шукають рішення, яке б дозволило провести вибори восени.
Найбільш реальною альтернативою традиційному голосуванню на виборчих дільницях вважається голосування поштою. Точніше, розширення уже існуючих можливостей поштового голосування. Це убезпечить від масового скупчення виборців на дільницях. А також, прогнозовано, дозволить втримати виборчу явку від обвалу.
Голосування поштою діє як безальтернативне у штатах Вашингтон, Колорадо та Орегон. Ще більше тридцяти штатів практикують його як одну із альтернатив голосуванню в день виборів на дільниці. Технічно, за декілька тижнів перед днем голосування виборець отримує поштою виборчий бюлетень і спеціальний зворотний конверт. Заповнює бюлетень, вкладає його до конверта і вкидає конверт до найближчої поштової скриньки. Голоси збираються і підраховуються у спеціальних рахункових центрах.
За оцінкою Brennan Center for Justice повноцінний перехід на загальне поштове голосування може коштувати американцям два мільярди долларів. Ця сума включає витарти на друк бюлетенів, поштові послуги, обладнання для автоматизованого підрахунку бюлетенів, підвищення оплати праці рахувальників, проведення інформаційно-просвітницької кампанії для пояснення виборцям змін у способі голосування. Ці кошти мав би виділити федеральний уряд. Натомість, штати повинні вирішити ряд інфраструктурних викликів, щоб поштове голосування спрацювало повноцінно. Основний з них – це вдосконалення системи реєстрації виборців. В США відповідальність за реєстрацію покладається на самих виборців. Відповідно, пропонується максимально спростити цю процедуру, розширивши можливості для громадян реєструватись он-лайн. На підтримку цих та деяких інших заходів підписались сотні науковців-політологів з американських університетів.
Звісно, голосування поштою має свої вразливі місця. Це і проблема “неконтрольованого середовища”, коли можливе порушення таємниці голосування. Адже немає гарантій, що виборець, голосуючи поза виборчою дільницею, не зазнає стороннього впливу або тиску. Це і можливі проблеми із гарантуванням безпеки виборчих бютененів по дорозі від виборця до рахункового центру. Зрештою, це і повільніший процес підрахунку голосів і, відповідно, встановлення результатів голосування. Однак, незважаючи на все це, голосування поштою найповніше задовольняє основну вимогу за умов пандемії коронавірусу – а саме, соціальне дистанціювання.
Приклад США і того, як вони намагаються адаптувати свою виборчу систему до нових умов, говорить про декілька важливих речей.
Перше, в екстремальних умовах американці готові перенести праймеріз, але не федеральні вибори. Принаймні, станом на сьогодні. І це історія про пріоритети – вірус вірусом, а вибори потрібно проводити. Навіть якщо це вимагатиме додаткових витрат. Навіть в умовах економічної кризи. Іншими словами, формула “не-на-часі”, коли витрати на вибори вимірюють у “пенсіях”, “вчительських зарплатах” або інших соціальних еквівалентах, в США не застосовується.
Друге, американці володіють багатим набором виборчих інструментів, які дозволяють адекватно реагувати на ситуацію. І ці інструменти – не експериментальні прототипи, а повноцінно працюючі серійні моделі. Як от, в даному випадку, поштове голосування. Бери і користуйся.
Третє, у американців є план. Вони знають, що і у якій послідовності потрібно зробити, щоб день голосування 3 листопада 2020 року не перетворився на катастрофу. Рішення напрацьовуються не стільки урядом, скільки самими адміністраторами виборів на місцях і профільними дослідницькими інституціями.
Назар Бойко