6 листопада в Сполучених Штатах відбулись проміжні вибори. Американці голосували за кандидатів в Палату Представників, Сенат, губернаторів, а також, залежно від штату, десятки інших кандидатів на місцеві посади. Як американці голосують? Наскільки швидко і ефективно вирішуються проблеми у день виборів? Який досвід пересічний американець одержує на виборчій дільниці?
День голосування я провів на одній з дільниць у Вашингтоні, Округ Колумбія, як спостерігач від місцевої ініціативи Observe DC. Окрім поточних спостережницьких завдань, я спробував уявити себе американським виборцем і оцінити, наскільки «комфортним» для мене є процес голосування.
Вибори в Америці відбуваються у вівторок. Якщо цей день мене не влаштовує, то я можу скористатись раннім голосуванням або голосуванням поштою. У першому випадку протягом дванадцяти днів – з 22 жовтня по 2 листопада – я можу проголосувати на одній з восьми спеціально визначних дільниць. У другому випадку мені поштою приходить виборчий бюлетень. Я його заповнюю і знову ж таки поштою надсилаю на вказану адресу. В Окрузі Колумбія, на відміну від деяких інших штатів, мені навіть не потрібно жодної офіційної причини або пояснення для того, щоб скористатись однією з цих опцій.
На виборчій дільниці мені не можуть відмовити у можливості проголосувати. Навіть якщо я відсутній у списку виборців, не можу підтвердити своє місце проживання або зареєстрований на іншій дільниці. Звісно, мене попередять про те, що, скоріш за все, мій голос не зарахують, але бюлетень все ж таки видадуть. Бо інакше я можу втратити інтерес до виборів та ігнорувати їх в майбутньому. А знову повернути мене на виборчу дільницю коштуватиме набагато дорожче, ніж ціна паперу, на якому надрукований бюлетень.
Потрапивши на свою дільницю і пройшовши ідентифікацію, я обираю спосіб голосування. Можу проголосувати традиційно, заповнивши паперовий бюлетень. А можу заповнити бюлетень, скориставшись електронною машиною з тач-скріном. Паперовий бюлетень економить час, оскільки на дільниці обладнано двадцять місць для його заповнення. Електронних машин тільки дві і час-від-часу доводиться вистояти невелику чергу. Якщо я вирішую скористатись електронікою, члени комісії завжди мені допоможуть і підкажуть як заповнити бюлетень без помилок. Якщо в мене проблеми із зором, то виборча комісія забезпечена збільшувальним склом для паперового бюлетеня і набором навушників для електронних машин.
Якщо я виборець з інвалідністю, то для мене на виборчій дільниці передбачено два способи волевиявлення. Я можу проголосувати як решта виборців. Для цього дільниця не лише розташована на першому поверсі школи і обладнана пандусом, але перед її входом постійно чергує один з членів комісії, щоб надати мені будь-яку необхідну допомогу. Якщо я не можу самостійно пересуватись, тоді я скористаюсь «бордюрним голосуванням». Перед виборчою дільницею облаштована спеціальна парко-зона, розрахована на три авто. Як тільки я заїду в цю зону, до мене одразу ж підійде член виборчої комісії і, привітавшись, поцікавиться, чи бажаю я проголосувати не виходячи з авто. Він мене ідентифікує, принесе список виборців для підпису, принесе бюлетень і навіть, після успішного голосування, подарує мені дрібну виборчу атрибутику – наклейку «I voted», шматяну торбу і пластикову фляжку. Я задоволений. Я знову приїду голосувати. На моїй дільниці «бордюрним голосуванням» скористалось тридцять виборців.
Після голосування я можу заповнити форму, в якій оціню одержаний досвід. Виборчу Раду Вашингтона цікавить, що я думаю про організацію виборів на дільниці. Виборча Рада врахує мої зауваження і побажання, щоб наступного разу мені голосувалось ще зручніше і комфортніше.
Через двадцять хвилин після закінчення голосування я можу зайти на виборчу дільницю і ознайомитись з результатами. Виборчий протокол висітиме на стіні над виборчою скринькою.
Які проблеми виникали на дільниці? Протягом перших півгодини після відкриття працювала лише одна електронна машина для заповнення бюлетеня. Після зауваження члени комісії одразу ж підключили і налаштували другу машину. Деколи виникали невеликі черги і виборцям доводилось чекати десять-п’ятнадцять хвилин. Час від часу на дільницю заходили агітатори кандидатів з виборчою атрибутикою на верхньому одязі. Знову ж таки, після зауваження атрибутика одразу або знімалась, або ховалась. Жодних спроб навмисного порушення правил або процедур з метою вплинути на волевиявлення виборців зафіксовано не було. За подібні речі в Окрузі Колумбія передбачено п’ять років позбавлення волі і/або до десяти тисяч доларів штрафу. Бажаючих перевірити дієвість покарань на моїй дільниці не виявилось.
Враховуючи досвід спостереження на американських виборах у 2008, 2016 і 2018 роках, склалось стійке враження, що до голосування у США відносяться як до надання послуги. Процедури, правила, середовище сконструйовані таким чином, щоб клієнт-виборець отримав якнайкращий сервіс і залишився задоволений. Яким чином забезпечується високий рівень «обслуговування» на дільниці? Можна говорити про вплив різних факторів – від матеріально-технічного забезпечення та електронних технологій до професійності членів комісій та координації усіх ланок виборчої адміністрації. Однак, на мою думку, важливою обставиною є те, що американська виборча дільниця знаходиться поза політикою. Вона є «святеє святих», куди політиці вхід табуйований. Під входом мається на увазі будь-яка свідома дія з метою впливу на волю виборця або результат голосування. Місце політики – на вулиці, в медіа, в соціальних мережах. На виборчій дільниці ж – тільки сервіс та бажання догодити виборцю. Щоб він повернувся.
Назар Бойко, Вашингтон, Округ Колумбія