3 червня 2018 року у Словенії відбулись парламентські вибори. Представники МАГ «ЦИФРА», одержавши офіційну акредитацію від Державної виборчої комісії, спостерігали за волевиявленням словенців.
Парламент Республіки Словенія – Державні Збори – є вищим представницьким і законодавчим органом країни. Однопалатний парламент складається з 90 депутатів, що обираються строком на чотири роки за пропорційною виборчою системою. Виборчий бар’єр становить 4%.
Країна розподілена на 8 виборчих округів, кожен з яких, у свою чергу, містить по 11 дистриктів. Відтак, маємо 88 дистриктів. Проте, враховуючи партійний розподіл мандатів, не кожен дистрикт в результаті виборів одержує свого представника у парламенті. Ще по одному депутату обираються італійською та угорською громадами Словенії згідно із закріпленим у конституції обов’язковим представництвом національних меншин.
Відповідно до виборчого законодавства кандидатів номінують політичні партії або виборці. Для цього необхідно зібрати мінімум 100 підписів громадян.
Скринька для голосування. Зліва направо – номер округу, дистрикту, дільниці
В середньому виборча дільниця обслуговує 1000 виборців. Відтак, кількість дільниць у дистрикті залежить від кількості зареєстрованих в ньому виборців. Дільничні виборчі комісії складаються з 6 осіб, які працюють почергово групами по 3 особи. Оскільки голосування у Словенії триває з 7:00 до 19:00, групи замінюють одна одну о 13:00, а після завершення голосування збираються у повному складі для підрахунку голосів та заповнення протоколу. Членами виборчих комісій громадяни стають за власним бажанням. Заявку на членство у виборчій комісії громадянин може подати як самостійно, так і через політичну партію. Голова ДВК призначається комісією вищого рівня. Перевага надається особам, що мають юридичну освіту. Політичні партії можуть подавати свої пропозиції щодо голів ДВК.
Члени дільничних комісій, з якими ми поспілкувалися під час спостереження, зазначали, що проходили обов’язковий інструктаж за день до виборів. Більшість опитаних вже мали попередній досвід роботи у виборчих комісіях. Щодо мотивації до роботи в комісії, опитувані називали почуття громадянського обов’язку, відповідальність за прозорість проведення виборів, прихильність до певної політичної партії, а також матеріальну винагороду у розмірі 50 євро. Виборчі дільниці у Словенії традиційно розміщуються в адміністративних будівлях, здебільшого у школах. Дільниці, які ми відвідали, були належним чином укомплектовані необхідним інвентарем та методичними матеріалами. Великих черг на дільницях ми не помітили.
Скринька для голосування. Зліва направо – номер округу, дистрикту, дільниці
У Словенії громадяни отримують право голосу на виборах після досягнення повноліття (18 років). Необхідною умовою для здійснення виборчого права є наявність посвідчення особи з фотокарткою. Щоб забезпечити таємницю голосування, виборці голосують сидячи за столами із картонними перегородками.
Голосування на виборчій дільниці
Бюлетені захищені лише друкованою печаткою. Урни для голосування запломбовані. Під час підрахунку голосів приміщення для голосування також опломбовувалось. Однак, таке опломбування було суто номінальним – на пошкодження пломб члени ДВК не зважали і могли виходити з кімнати під час процесу підрахунку голосів та заповнення протоколу.
Місця для голосування
Загалом, відношення до контролю за процесом голосування можна охарактеризувати як «легковажне» – ми не помітили на виборчих дільницях ані представників правоохоронних органів, ані спостерігачів від партій чи громадських організацій. Ця специфіка значно відрізняє словенські вибори від українських.
Тим не менше, відсутність контролю не впливала на рівень відповідальності членів комісій та виняткову професійність, з якою ті виконували свої обов’язки. Члени ДВК працювали швидко і злагоджено, активно кооперували між собою, що свідчить про якісну та ґрунтовну підготовку. Підрахунок голосів проходив класично, шляхом ручного рахування паперових бюлетенів. Цей процес в середньому тривав годину-півтори, враховуючи перевірки та перерахунок у разі розбіжності даних. Фактично, через дві-дві з половиною години після закриття дільниць вже можна було ознайомитись з підсумки голосування. Швидкість підрахунку частково пояснюється відносно невеликою кількістю виборців, зареєстрованих на дільниці. Також суттєво полегшує процедуру низка факторів: формат бюлетеня, прості та чіткі правила визнання бюлетенів недійсними: попри будь-які інші позначки, ключовим для зарахування голосу вважається позначка навпроти однієї з партій.
Бюлетень для голосування
Системних порушень на виборах ми не виявили. Лише у деяких випадках на приміщеннях були відсутні вказівники, які б інформували виборців про розташування виборчої дільниці. Члени комісій не перешкоджали місії спостереження у фото- та відеофіксації, більшість були відкриті до спілкування і охоче ділилися нюансами про виборчий процес. На прохання спостерігачів члени ДВК надавали широкі та зрозумілі коментарі щодо своїх дій.
Підрахунок голосів
Досвід виборів у Словенії є прикладом того, що високий рівень контролю з боку правоохоронних структур і жорстка регламентація усіх дій ДВК не обов’язково мають критичне значення для ефективності та прозорості виборчого процесу. Втім, варто враховувати соціальний фактор невеликої за населенням Словенії, де спрощення виборчих процедур організувати значно легше, ніж, до прикладу, в Україні. Більше того, на виборчий процес значно впливає градус політичної напруги у державі. Показовою в цьому контексті є загальна атмосфера на виборчих дільницях. Члени словенських ДВК, як ми вже зазначали вище, відзначилися професійною та злагодженою роботою, одне до одного ставилися дружньо та люб’язно, зокрема і у процесі підрахунку голосів.
Члени ДВК
Побачене у Словенії контрастує з тим, як організовуються і проводяться вибори в Україні. Українські вибори значно поступаються словенським не лише у довірі між членами виборчих комісій, координації їхніх дій, професіоналізмі, але й у навантаженні, яке доводиться витримувати членам наших виборчих комісій. Вони працюють без перепочинку протягом всього дня голосування, а після закриття дільниць часто до самого ранку у ще більш напруженій атмосфері підраховують та перераховують голоси. Це пов’язано не лише з вищим рівнем політизації виборчого процесу в Україні, але також і з тим, що у нас одна дільниця обслуговує значно більшу кількість виборців, ніж у Словенії. За таких умов членам ДВК важко спокійно та ефективно вирішувати проблеми, які виникають перед ними у процесі голосування та підрахунку голосів. Нерідко між членами ДВК виникають суперечки, які проходять на підвищених тонах і переростають у відкриті конфлікти.
Чималі кошти в Україні виділяються на оплату роботи правоохоронних структур у день виборів. Теоретично, ці ресурси можна було б використати ефективніше. Наприклад, облаштувати більшу кількість виборчих дільниць. Це б допомогло розвантажити існуючі дільниці, кількість виборців на яких у деяких випадках сягає 3000. Або ж ці кошти можна було б спрямувати на збільшення оплати праці членам дільничних комісій, враховуючи їхнє шалене навантаження.
Досвід спостереження на словенських виборах став для нас певною мірою «шокуючим». У позитивному розумінні. Передусім, ми одержали нагоду переконатись, що вибори бувають різні, і не завжди від них варто очікувати негативу у вигляді конфліктів на виборчих дільницях чи спроб сфальсифікувати результати голосування. Оптимізація технічних процедур у виборчому процесі – це, напевно, найцінніший урок, який Україна може вивчити зі словенського досвіду. Проте, така оптимізація повинна відбуватись з урахуванням вітчизняних реалій і контексту.
Тарасюк Тарас, Валерія Наседкіна, студенти 3-го курсу кафедри політології НаУКМА