Ви заходите на виборчу дільницю, отримуєте бюлетень, ставите в ньому позначку і опускаєте в скриньку для голосування. Далі вам залишається дочекатись вечора, коли оприлюднять результати національних екзит-полів. Вже через декілька хвилин після закриття дільниць ви дізнаєтесь, хто «переміг», а хто «програв». В той самий час бюлетень, який ще пам’ятає тепло ваших рук, разом з іншим паперовим волевиявленням, безтурботно лежатиме у виборчій скриньці. Його не цікавлять екзит-поли. Не цікавить, які партії формуватимуть уряд, а які – опозицію. Для бюлетеня важливо, щоб його порахували, вписали у виборчий протокол і не загубили по дорозі з дільничної виборчої комісії. Що ми знаємо про українські виборчі протоколи, дороги і чому все це важливо?
Папір і Оптичне Волокно
Кожна виборча комісія повинна прийняти виборчий протокол. Це, по суті, її найважливіший «звітний» документ. В ньому фіксуються найважливіші показники дня голосування: кількість виборців у списку і скільки з них взяли участь у голосуванні; кількість невикористаних і зіпсутих бюлетенів; кількість голосів за кожну партію або кандидата; і т.д. Все це скріплюється підписами членів комісії і печаткою. Також у протоколі вказується час його підписання. Далі протокол транспортується з дільничної в окружну виборчу комісію. Там його перевіряють і вносять в Єдину інформаційно-аналітичну систему «Вибори». Порядок передачі оперативної інформації про підсумки голосування визначається Постановою ЦВК № 1074 від 25 вересня 2012 року.
Зауважимо, що в електронну систему показники протоколу повинні вноситись у будь-якому випадку – незалежно від того, є в протоколі помилки чи ні. Система фіксує час вводу даних. Якщо в протоколі є математичні розбіжності, граматичні або інші помилки, або він неакуратно заповнений – окружна комісія просить представників дільничної комісії такий протокол «уточнити». Іншими словами, виправити виявлені помилки. «Уточнення» протоколу відбувається на засіданні дільничної виборчої комісії. Тобто, якщо ОВК відхилила протокол, представники ДВК, які його привезли, повинні повернутись на свою дільницю, усунути виявлені помилки, прийняти «уточнений» протокол і доставити його в ОВК на перевірку і прийом. І так по колу стільки разів, доки ОВК не прийме останній «уточнений» протокол.
Щоб розібратись у тому, наскільки масштабним є явище уточнення протоколів, МАГ «ЦИФРА» проаналізувала кількість електронних повідомлень, введених в систему «Вибори» на парламентських виборах 2014 року (в мажоритарній складовій виборчої системи). Загалом, на майже тридцяти тисячах виборчих дільниць в ЄІАС «Вибори» було зафіксовано більше тридцяти п’яти тисяч електронних повідомлень. Двадцять п’ять тисяч дільниць позначені в системі одним, а більше чотирьох тисяч дільниць – двома і більше електронними повідомленнями. Максимальний показник – одинадцять електронних повідомлень на одній дільниці. Нижче на графіку подано розподіл дільниць за кількістю електронних повідомлень.
Основний масив електронних повідомлень було введено в систему «Вибори» протягом чотирьох днів після дня голосування. Протягом останніх трьох днів в систему вводились лише повторні електронні повідомлення.
Територіальний розподіл електронних повідомлень демонструє, що в деяких виборчих округах кількість електронних повідомлень була на 70%-80% більшою, ніж кількість виборчих дільниць в окрузі.
Однак, попереднє співвідношення ігнорує той факт, що на різних дільницях округу кількість електронних повідомлень може суттєво відрізнятись. Наприклад, якщо в окрузі на 10 електронних повідомлень більше, ніж виборчих дільниць, то ці 10 повідомлень можуть розподілятись як між 10 дільницями – по одному додатковому повідомленню на дільницю, так і стосуватись однієї дільниці з десятьма повідомленнями. Тож наступний розподіл демонструє співвідношення між загальною кількістю дільниць в окрузі та кількістю дільниць з двома і більше електронними повідомленнями.
Загалом, описова статистика дозволяє зробити декілька попередніх висновків. По-перше, на парламентських виборах 2014 року в систему «Вибори» було введено на 14,4% електронних повідомлень більше, ніж було виборчих дільниць. Це свідчить про те, що на етапі внесення даних протоколів електронна система з першого разу «не пропустила» протоколи з більш ніж чотирьох тисяч дільниць. Незважаючи на те, що серед дільниць є декілька «аутлаєрів» – дільниць з кількістю електронних повідомлень від 8 до 11, середнє значення для всіх дільниць з двома і більше електронними повідомленнями становить 2.3 повідомлення. Сама по собі ця інформація говорить лише про співвідношення і розподіли. Не більше. Однак, вона дозволила поставити два запитання: чи відрізняються дані в різних електронних повідомленнях однієї і тієї ж дільниці? Якщо так, то які саме дані відрізняються і наскільки? Щоб відповісти на ці питання, потрібно знати цифри в усіх електронних повідомленнях. Оскільки під кожне електронне повідомлення повинен бути паперовий протокол, то, відповідно, це можна зробити, порівнявши дані первинних і уточнених виборчих протоколів.
Архівне
Оригінали виборчих протоколів зберігаються у Центральному державному архіві вищих органів влади і управління. Ми сформували вибірку з десяти округів, в яких були дільниці з найбільшою кількістю електронних повідомлень. Щоб з’ясувати, чому саме на цих дільницях електронних повідомлень було найбільше. Але зробити цього не вдалось через те, що ми виявили системні, а в деяких округах і масові, розбіжності між кількістю електронних повідомлень і кількістю паперових протоколів з дільниць. Візьмемо для прикладу округ номер 19 на Волині. Під 14 електронних повідомлень в архіві не виявилось «паперового» підтвердження; також ми виявили шість протоколів, під які в системі «Вибори» не було електронних повідомлень. Нижче наведено кількість «двосторонніх» розбіжностей по досліджених округах.
Для деяких округів сума розбіжностей становить більше 30% від загальної кількості дільниць. Це свідчить про те, що неможливо прослідкувати відповідність між змістом електронних повідомлень і паперових протоколів на значній частині виборчих дільниць. Іншими словами, якщо в системі є три електронні повідомлення, а в архіві лише один протокол, то на підставі цього протоколу вам не вдасться прослідкувати зміни від першого до третього електронного повідомлення. Звісно, такі зміни можна спробувати прослідкувати за допомогою ЄІАС «Вибори». Якщо вони там збережені. Однак, це не дасть відповіді на основне тепер запитання: чому в жодному з десяти округів немає повного співпадіння між кількостями електронних повідомлень і паперових протоколів? Чим це можна пояснити? На якому етапі передачі інформації відбулась втрата? Зрештою, хто за це відповідає? Ці запитання є більш важливими, ніж виявлені розбіжності, оскільки стосуються вже не окремих округів і дільниць, а системи передачі і обліку виборчих даних загалом. Одна справа, якщо виявляється розходження в даних, яке можна проаналізувати, пояснити, визначити його вплив на результат голосування. І зовсім інша справа, якщо виявлене розходження проаналізувати і пояснити неможливо. Принаймні, за допомогою відомих і доступних на момент написання статті засобів.
«Уточнення» і Google Maps
У своїх звітах міжнародні організації, які спостерігали за виборами у 2014 році, звертають увагу на масштабні порушення процедури уточнення виборчих протоколів. Основним з таких порушень вказується уточнення бюлетенів у приміщенні ОВК, а не на виборчих дільницях, як це передбачає закон. Ми вирішили з’ясувати, наскільки такі порушення є системними.
Маючи координати місця розташування виборчих дільниць та окружних комісій, ми використали Google Maps і визначили оптимальний час, необхідний на транспортування виборчого протоколу з ДВК до ОВК.
Далі ми перевірили різницю між оптимальним часом Google Maps і часом між вводом першого і всіх наступних електронних повідомлень. Наприклад, відстань між виборчою дільницею і окружкомом становить 60 км. Google Maps показує, що ця відстань за оптимальним маршрутом долається за одну годину. У разі, якщо виборчий протокол відхиляється ОВК, представники ДВК повинні повернутись на дільницю, уточнити протокол і знову доставити його в ОВК. Тобто, витратити як мінімум дві години лише на дорогу – з ОВК на виборчу дільницю і назад на ОВК. Час на уточнення, на повторне очікування в черзі на здачу протоколу ми в розрахунки не закладали. Відповідно, різниця в часі між введенням першого і наступного(-их) електронних повідомлень для такої дільниці повинна бути не меншою ніж дві години. Якщо така різниця є меншою, то з’являються підстави вважати, що процедура уточнення протоколу не була дотримана. Іншими словами, представники ДВК не повертались на дільницю для уточнення протоколу.
Результати аналізу демонструють, що із 4 253 дільниць з двома і більше виборчими протоколами 757 дільниць можна вважати «сумнівними». Тобто такими, які «впорались» з уточненням протоколу швидше, ніж могли це фізично зробити. Загалом, це дає підстави вважати, що кожна п’ята ДВК, яка уточнювала протокол принаймні один раз, робила це поза дільницею.
За результатами дослідження можна зробити такі висновки. Перше, кількісний та територіальний розподіли електронних повідомлень, які повинні складатись на підставі виборчих протоколів, свідчить про те, що уточнення протоколів на виборах 2014 року було масштабним і повсюдним. Друге, є підстави вважати, що значна частина уточнень відбувається з порушенням виборчого законодавства, а саме – поза межами виборчих дільниць і не на засіданнях ДВК. Третє, існують значні невідповідності між кількостями електронних повідомлень в ЄІАС «Вибори» та паперових протоколів в Архіві, що свідчить про несинхронізованість системи передачі виборчих даних. Здійснений аналіз не дозволяє нам говорити про вплив на результати голосування, з метою їхньої зміни. Тим більше ми не можемо говорити про масштаб такого впливу, якщо він був. Однак, дослідження дає підстави вважати, що система передачі виборчих даних є вразливою перед таким впливом.!
Назар Бойко, Роман Свердан