Організацію та проведення виборів до Литовського Сейму, так само як і в Україні, здійснює трирівнева система виборчих комісій.
Головна виборча комісія (Vyriausioji rinkimu komisia), є постійно діючим вищим державним органом для організації та проведення виборів і референдумів. Крім того, Головна виборча комісія (ГВК) є координаційним органом по організації виборів депутатів Європейського Парламенту.
ГВК наділена досить значними повноваженнями, у тому числі правом ініціювати зміни в закони про вибори й Закон про референдум, контролю за фінансуванням політичних партій і виборчих кампаній. ГВК має право скасувати реєстрацію політичної партії або кандидата на виборах, у тому числі у випадку підкупу виборців.
ГВК формується Сеймом не пізніше, ніж за двісті і не раніше, ніж через сто сорок днів після чергових або позачергових парламентських виборів.
До складу ГВК входять:
1) голова Комісії;
2) дві особи зі ступенем в галузі права, які пропонуються міністром юстиції;
3) дві особи зі ступенем галузі права, які пропонуються Асоціацією адвокатів Литви;
4) дві особи зі ступенем в галузі права, які пропонуються Президентом Республіки;
5) особи, пропоновані партіями, які одержали місця в Сеймі у багатомандатному виборчому окрузі, що мають вищу юридичну освіту та досвід роботи у виборчих комісіях.
Голову ГВК призначає Сейм за рекомендацією спікера. З 1994 року беззмінним головою ГВК Литви є Зенонас Вайгаускас. Голова має двох заступників, яких обирає комісія. Один із заступників виконує обов’язки секретаря комісії.
Членом Комісії може бути громадянин Литовської Республіки, який має бездоганну репутацію і який, відповідно до Закону про вибори в Сейм, має право балотуватися як кандидат. Кандидат на посаду члена комісії не повинен протягом останніх трьох виборів до Сейму, президентських виборів, виборів у муніципальні ради або на референдумі бути звільнений з виборчої комісії або комісії з референдуму через порушення виборчого законодавства або закону про референдум.
Чисельність членів ГВК нефіксована. Кількість осіб, призначених до складу Головної виборчої комісії з числа кандидатів, висунутих міністром юстиції, Президентом Республіки та Асоціацією адвокатів Литви повинна становити не менше кількості членів ГВК, призначених політичними партіями (блоками). Якщо число таких осіб є меншим, кількість членів комісії повинна бути збільшена в рівних кількостях із числа кандидатур, висунутих міністром юстиції та Асоціацією адвокатів Литви. У нинішньому складі ГВК працює 16 членів комісії.
Окружні виборчі комісії (Apygardos rinkimų komisija) формуються ГВК на строк проведення виборів за вісімдесят п’ять днів до дня голосування.
ОВК формуються у складі:
1) кандидата, запропонованого міністром юстиції;
2) кандидата, запропонованого Асоціацією адвокатів Литви;
Обидва претендента повинні мати вищу юридичну освіту і проживати або працювати на території муніципалітету, що цілком або частково віднесений до відповідного виборчого округу.
3) кандидата, запропонованого директором адміністрації самоврядування – державного службовця, який працює в адміністрації будь-якого муніципалітету, цілком або частково віднесеного до цього виборчого округу;
4) осіб, запропонованих партіями, що одержали мандати членів Сейму у багатомандатному виборчому окрузі.
До членів усіх комісій застосовуються ті ж вимоги, що й до членів ГВК: громадянство Литовської Республіки, бездоганна репутація, право балотуватися в Сейм (окрім вимоги мінімального віку. Членами виборчих комісій можуть бути громадяни Литви, які досягли вісімнадцяти років). Також кандидат не повинен бути звільнений з посади у виборчій комісії за порушення виборчого законодавства або закону про референдум.
Що стосується «бездоганної репутації», то, відповідно до Закону, особа не вважається такою, що має бездоганну репутацію, у випадку якщо вона:
1) вироком суду, що набрав чинність, визнана винною у здійсненні злочину й має непогашену або не зняту судимість;
2) звільнена від призначуваної або виборної посади у зв’язку з тим, що порушила присягу або зобов’язання, зганьбила звання посадової особи за умов, якщо від дня звільнення з посади або від дня набуття законної сили рішення про позбавлення мандата не пройшло трьох років;
3) звільнена з роботи, посади або втратила право займатися певною діяльністю за невідповідність висунутим законодавством вимогам бездоганної репутації і порушення встановлених у правових актах норм етики за умов, якщо від дня звільнення з роботи, посади або втрати права займатися певною діяльністю не пройшло трьох років;
4) є членом організації, забороненої у встановленому законодавством порядку.
Загало повноваження ОВК аналогічні повноваженням українських окружних комісій.
Окружна виборча комісія не пізніше, ніж за шістдесят п’ять днів до виборів встановлює кількість членів кожної дільничної виборчої комісії (Apylinkės rinkimų komisija), яка повинна бути кратною кількості партій (блоків), що мають право пропонувати кандидатури у виборчі комісії.
Кандидатури у дільничну виборчу комісію мають право пропонувати:
1) кожна партія або блок, що одержала на останніх парламентських виборах мандати членів Сейму у багатомандатному виборчому окрузі. Якщо партія одержала мандати, перебуваючи у виборчому блоці, то кандидатури вона може пропонувати разом з партіями, що входили в блок.
2) партії (блоки), які на останніх виборах ради муніципалітету, на території якого перебуває виборча дільниця, одержали мандати членів цієї ради за списком висунутих кандидатів.
Якщо не була запропонована достатня кількість кандидатур або в комісії залишилося вакантне місце, кандидатури можуть бути запропоновані директором адміністрації муніципалітету, на території якого перебуває виборча дільниця.
Внесення кандидатур закінчується за сорок вісім днів до дня голосування і за сорок п’ять днів комісії повинні бути сформовані. Чисельний склад комісії не може бути меншим п’яти осіб. У випадку, якщо запропоновані кандидатури до складу комісії були відхилені через невідповідність вимогам Закону, то альтернативні кандидатури пропонуються директором адміністрації місцевого самоврядування.
Голів дільничних виборчих комісій призначає ОВК із числа членів комісії, які або мають досвід роботи на посаді голови або члена виборчої комісії, або які мають вищу освіту.
Члени комісії приймають присягу. Цікаво, що Закон пропонує два тексти присяги на вибір, що відрізняються тільки заключною фразою – «Нехай допоможе мені Бог». У другому варіанті ця фраза відсутня.
Засідання комісії є повноважним за умови присутності не менше 3/5 від її фактичного складу.
Рішення приймаються більшістю від присутніх. У випадку, якщо голоси розділяються порівну, вирішальний голос належить голові комісії.
Повноваження окружних та дільничних комісій припиняються після завершення виборів. Встановленого Законом строку припинення повноважень немає. Рішення приймає комісія що сформувала ОВК або ДВК.
За збитки бюджету відповідальність несе голова ОВК. У тому числі й після припинення повноважень.
А тепер коротко про хороше і погане.
Хороше
1. Порядок формування і організація роботи Головної та окружних виборчих комісій є досить позитивним досвідом. Чиновники і професійні юристи з однієї сторони та політичні «призначенці» з іншої створюють ефективний баланс, що важливо для користі загальної справи. Присутній механізм, що дозволяє уникати «клінчевих» ситуацій, коли комісія не може ухвалити будь-яке рішення через рівний поділ голосів. В такому випадку голос голови комісії є вирішальним.
2. Повноваження комісій є значними і розподілені досить раціонально. Наприклад, Головна виборча комісія може скасувати реєстрацію кандидата або партії у випадку грубого порушення Закону, але не менш, ніж за дванадцять днів до дня виборів або вже після виборів. У такому випадку голоси виборців, подані за відповідні партії (кандидатів) визнаються недійсними і вирішується питання про визнання виборів недійсними.
Комісія вищого рівня може скасувати рішення комісії нижчого рівня, може достроково припинити повноваження члена такої комісії. Однак, не дозволяється припиняти повноваження всього складу комісії. Також дільнична комісія сама вирішує, скільки бюлетенів їй замовляти (зазвичай 70-80% від числа виборців).
3. Оскарження дій або бездіяльності комісій здійснюється по вертикалі в комісії вищого рівня і тільки рішення ГВК оскаржується у Вищому адміністративному суді. Єдиним виключенням для скарг є неточності в списках виборців. Їх можна оскаржувати в адміністративному суді відповідного округу.
4. Навчання членів комісій організовує ГВК. При цьому широко використовуються можливості дистанційного навчання. Це має, однак, і негативні сторони (про них – нижче).
5. Дільничні комісії непогано забезпечені оргтехнікою та необхідними матеріалами. Кожна дільнична комісія має не менше двох комп’ютерів, принтер (МФУ) і доступ до електронного реєстру виборців. Це, зокрема, дозволяє оперативно вирішувати питання зміни місця голосування в межах округу в день голосування. отрібно визнати – дуже зручно для виборців.
6. Закон не вимагає партійного квотування при призначенні голів комісій. Відбір і призначення здійснюється на засадах професійності кандидата. Заступника голови та секретаря обирає комісія зі свого складу. Це нівелює потребу в наступних замінах і «міграціях» членів комісій.
7. Оплата праці членів комісій цілком пристойна. Звичайно ж, у порівнянні. Однак, складно було знайти людину, цілком задоволену зарплатнею за свою роботу в комісії. Так, голова ГВК отримує в середньому 2100 євро щомісяця, його заступник – 1045 євро, а член ГВК – 624 євро. Начальник відділу та старший спеціаліст в ГВК отримують по 2156 і 1189 євро відповідно.
Члени дільничних комісій одержують по 2 євро за годину. Чи одержують доплату від партій і кандидатів? Стверджувати не можу – не зізнавались. У Литві це може мати неприємні наслідки. Проте, подейкували, що за роботу в комісії цілком реально отримати додатково від 30 до 100 євро.
Погане
1. Дистанційне навчання членів комісій має той недолік, що воно не обов’язкове – кожен сам вирішує вчитися йому чи не вчитися. В результаті, багато членів комісій, в тому числі і голови ДВК, губляться навіть у стандартних ситуаціях, не кажучи вже про якісь складніші ситуації, не описані у Законі. Здебільшого покладаються на традицію – «ми завжди так робимо» – та інтуїцію, яка, як відомо, успішно заміняє знання.
2. Постійно діючі виборчі комісії (крім ГВК) у Литві відсутні. Всі комісії, у тому числі і на місцевих виборах, створюються тільки на період виборчого процесу. З урахуванням першого пункту це не підвищує професіоналізм організаторів виборів.
3. Незважаючи на те, що існують установлені ГВК нормативи по забезпеченню комісій приміщеннями, дотримуються вони не завжди і не скрізь. Особливо в провінції. А розмаїття різних моделей виборчих скриньок – історія, варта окремого опису.
4. Все ж таки робота в дільничних комісіях залишається роботою, в основному, для жінок і пенсіонерів.
Не в останню чергу саме через невисоку зарплатню. А це створює проблеми при голосуванні за місцем перебування виборця і при транспортуванні виборчої документації. Особливо в сільській місцевості. Сіл, у звичному для нас розумінні, в Литві дуже мало. В основному сільська місцевість – це хутори, значно віддалені один від одного. А виборців, які мають право голосувати вдома – десятки, а то й сотні на дільницю. Тому забезпечити голосування на дому у строки та в порядку, які визначені в Закон, комісіям досить складно. Особливо, зважаючи на те, що на кожну ДВК виділяється всього тридцять літрів пального. Тож часто членам комісій доводиться витрачати власні кошти на суспільне благо.
Олександр Коновал, спостерігач МАГ «ЦИФРА», Вільнюс